Робота по проблемі

 

Використання активних та інтерактивних методів навчання –засіб соціалізації учня у громадянському суспільстві

«За маленькою шкільною партою

твориться цілий народ»

В. Сухомлинський

 

Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місці, той відстає». А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного учителя. Вже не достатньо бути на уроці та поза ним актором, режисером, діловодом, диригентом, дипломатом, психологом, новатором і компетентним фахівцем. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденній учительській праці.

Сьогодні зрозуміло: бути гарним професіоналом означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку. Життя доводить, що в складних умовах найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, нових підходів та рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.

На сучасному етапі модернізація навчально-виховного процесу покликана сприяти формуванню та розвитку творчої особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті. Для цього їй потрібні певні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов.

Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них чинне місце належить учителям історїї , які прищеплюють своїм учням любов до України, вчать бути людьми обізнаними, толерантними, вміючими орієнтуватися у безлічі політичних та економічних колізій.  Як і на всіх інших уроках, на уроках історії сформувати особистість  допомагають різноманітні активні та інтерактивні форми і методи, які активізують її розумову і пізнавальну діяльність, розвивають творче мислення.

Урок з використанням таких педагогічних технологій забезпечує:

–         умови для розвитку творчої особистості дитини;

–         сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

–         робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку.

Суть  впровадження таких принципів:

–         сприйняття дитиною нових знань має бути осмисленим, дитина повинна навчитися думати, розуміти сутність речей;

–         аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов;

–         створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра;

–         розвивати творчу уяву учня , асоціативне мислення;

–         прагнення постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання;

–         перевага в роботі надається нестандартним урокам, які сприяють розкриттю творчого потенціалу  вчителя і учнів;

–         особистим прикладом виховувати повагу до моральних принципів.

А результатом є:

–         якісний рівень знань;

–         цікаві уроки;

–         досягнення максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем та учнем.

За даними американських вчених, під час розповіді учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90%. . Як бачимо, відносно пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають набагато нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні

Активних та інтерактивних технологій велика кількість. Всі вони вам добре відомі «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ», евристичний діалог-дослідження, робота в парах, робота в малих групах; «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Круглий стіл», «Сенкан».

Одним зі способів цільового використання глобальної мережі на уроках історії є веб-квест. Зараз, коли поняття «Інтернет» і «навчання» вже не настільки далекі одне від одного, як здавалося зовсім недавно, це поняття вважають новим кроком в освітніх технологіях. Варто використати цю технологію під час організації проектної та дослідницької діяльності школярів. У класичному варіанті веб-квест – це не що інше, як спосіб організації проектної діяльності учнів. Як і будь-якому проекті, тут можлива як індивідуальна, так і спільна роботу учнів над якимось завданням; він може бути розтягнутий на весь навчальний рік або обмежений спареним уроком, може застосовуватися під час опрацювання цілої теми чи бути формою проведення виховного заходу. Проведення проектної роботи за допомогою мережевих ресурсів має низку переваг, а для вчителя – зручний спосіб користуватися Всесвітньою павутиною в освітніх цілях.

 

Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка повноцінного життя людини. Відійшли у минуле формули «Я – вчитель, ти – учень», на противагу їм зайняла тверді позиції формула успіху «Учитель + учні = партнери». У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського. У книзі «Сто порад учителю» він писав: «Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…»  Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності і вдосконалити, щоб вони стали творчими. Завдання учителя – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, творче мислення, здатність розуміти закономірності, самостійно робити висновки, шукати потрібну інформацію,  прагнути до постійного вдосконалення, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інтерактивних  технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і учнем.

 Розділ 2 Практичне впровадження інтерактивних методів на уроках історії.

Інтерактивні методи включають велику кількість новітніх ідей у проведенні занять. Ці заняття можуть включати в себе кілька особистісно зорієнтованих підходів для фронтального та групового втілення. Найвідомішими на сучасному етапі є такі:          

1) Імітаційні ігри – це процедури з виконання певних простих, відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Результатом є швидке прийняття рішень та миттєві реакції. Імітаційні ігри розвивають в учнів уяву, навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вмінь, стимулюють прояви самостійності, їхні творчі можливості. Наприклад, під час вивчення теми “Що таке сім’я і шлюб” (практичний курс правознавства, 9 клас) можна імітувати умови укладання шлюбу та умови, що перешкоджають вступу в шлюб, а теми  “Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні. Верховна Рада” (правознавство, 10 клас) – пленарне засідання Верховної Ради.

2) Рольова гра, мета якої – визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм набути досвіду за допомогою гри, навчатися на основі досвіду та почуттів. Розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями сприяє розвитку уяви і навичок критичного мислення, формує спроможність знаходити і розглядати альтернативні варіанти дій, допомагає уявляти себе в тій чи іншій соціальній ролі, співчувати іншим тощо.

У ході рольової гри учасники розігрують у ролях визначену вчителем проблему або ситуацію. Рольова гра потребує ретельної підготовки. Зокрема, учитель спільно з учнями має провести розподіл ролей, скласти сценарій. Прикладом рольових ігор може бути інсценізація уривків з повістей М. Гоголя “Тарас Бульба” та В. Малика “Таємний посол” під час вивчення тем “Виникнення Запорізької січі” та “Запорізька Січ у другій половині ХVІІ ст.” у шкільному курсі історії України у 8 класі

3) “Мікрофон” – цей метод дає можливість кожному учневі швидко і лаконічно, імітуючи “говоріння в мікрофон”, висловлювати власну думку чи позицію. Наприклад, у ході вивчення теми “Кирило-Мефодіївське братство” на уроці історії України у 9 класі на етапі вивчення нового матеріалу вчитель може поставити запитання “Чи була, на вашу думку, діяльність членів Кирило-Мефодіївського братства небезпечною для царату?”.

На уроці з практичного курсу правознавства у 9 класі у процесі вивчення теми “За якими правилами ми живемо?” на етапі узагальнення вивченого матеріалу можна запропонувати учням таке запитання: “Яких соціальних норм ви дотримувались упродовж минулого тижня?” “Мікрофон” є ефективним методом на заключному етапі уроку, коли учні рефлектують з приводу того, що і як вони робили на уроці. Наприклад, можна запропонувати учням запитання на зразок: “Що я встиг/встигла зробити на уроці? Чого досяг/досягла? Що залишилося невирішеним? Що сподобалося найбільше?” тощо.

4) Метод “Навчаючи – вчуся” (або “Кожен навчає кожного”, “Броунівський рух”) надає учням можливість взяти участь у навчанні, тобто поясненні нового однокласникам. Наприклад, вивчення теми “Спадкове право” (правознавство, 10-й клас) можна організувати на основі цього методу. Отже, учням пропонуються кольорові картки із вказаними на них чергами спадкоємців для прочитання й запам’ятовування упродовж 2-3 хвилин, а після цього вони мають ознайомити з цією інформацією однокласників.

5) Робота в малих групах допомагає учням набути навичок спілкування й співпраці. Це один із найбільш ефективних методів, адже за організації групової роботи відбувається обмін думками, результатом якого є оптимальне спільне вирішення поставленої проблеми. Зокрема, на уроці історії у 6 класі з  теми “Релігія стародавніх греків” на етапі ознайомлення з новим матеріалом можна об’єднати учнів у п’ять груп. Кожна із груп отримує картку із зображенням богів і завданнями: “Визначте, який бог зображений,  охарактеризуйте його”. Протягом 5-10 хвилин групи виконують завдання та представляють результати  класу.

6) “Коло ідей” – ефективність цього методу полягає у вирішенні суперечливих питань зі створенням можливості учням висловити власну позицію. Наприклад, під час вивчення теми “Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1648-1651 років” на уроці історії України у 8 класі на етапі підбиття підсумків можна запропонувати учням таку думку: “Перемога поляків у Берестецькій битві не означала цілковитої поразки козаків”. Учні висловлюють свої думки по черзі, доки не будуть вичерпані ідеї; всі запропоновані варіанти відповідей записуються на дошці.

7) “Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учнів проявляти уяву та творчість, що досягається на основі вільного вираження думок усіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Наприклад, на уроці правознавства у 10 класі (тема “Правопорядок і правопорушення”) варто запропонувати учням запитання: “Якими є основні причини правопорушень у нашій державі?” та записати його на дошці. Учасники мозкового штурму, відшуковуючи відповідь на поставлену проблему, висувають ідеї щодо її розв’язання. На дошці записуються всі варіанти ідей доти, доки всі присутні не вважатимуть кількість достатньою. Після цього ідеї аналізуються, групуються й узагальнюються.

8) “Займи позицію” – цей метод дає можливість виявити різні позиції учнів щодо певної проблеми або суперечливого питання. Метод є ефективним з точки зору демократичності щодо розмаїття поглядів на проблему, що вивчається/обговорюється, та надання можливості учням усвідомити наявність протилежних позицій щодо її вирішення. Унаслідок застосування цього методу учні навчаються слухати свого співрозмовника та наводити переконливі аргументи щодо власного твердження. Наприклад, на занятті з історії України у 8 класі з теми “Люблінська унія” учитель може запропонувати учням думку історика І. Крип’якевича: “Люблінська унія за всіх негативних наслідків дала принаймні одну користь: всі українські землі були злучені в одну цілість…”. Далі учням пропонується обрати одне із тверджень – “Так, згоден/згодна”, “Ні, не згоден/не згодна”, “Це складне для мене питання” та обговорити власну позицію в утвореній групі, висловити власні аргументи. Після цього хтось із учнів може змінити свою позицію й перейти до іншої групи. Далі вчитель має підбити підсумки, а учасники – назвати найбільш переконливі аргументи своєї групи

 «Крісло автора» –  несе в собі реалізацію підвищення самооцінки учнів. Вона виконується в такий спосіб: учитель поступається місцем педагога у класі на користь учня, який іде виголошувати доповідь (реферат, замітку та ін.). Учень, перебуваючи на місці педагога, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а й бажання покращувати свої знання.і багато інших.

2.2 Використання інтерактивних технологій на матеріалах власного педагогічного досвіду.

На своїх уроках ставлю перед собою завдання не тільки накопичення дитиною інформації, але і розвиток мислення, вміння адекватно оцінювати результати, самостійно добувати інформацію, перетворюючи знання на інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими. Враховуючи це, я намагаюся так побудувати навчання, щоб найповніше задовольнити проблеми кожного учня. Дбаючи про високий рівень знань своїх учнів, у своїй педагогічній діяльності використовую такі форми і методи навчання, які б викликали у дітей цікавість до навчального матеріалу, бажання вчитися, прагнути успіху в опануванні основ наук. Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. А це робити стає все важче і важче.

Багато цікавого і корисного  я віднайшла в опрацьованій літературі, а саме в книгах О.Пометун і Л.Пироженко «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання», О.П.Мокрогуза «Інноваційні технології на уроках історії», О.Л.Кожем’яки «Інтелектуальні ігри на уроках історії», Л.Шашури «Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії в школі»,   К.О. Баханова «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання», та багато інших.

Такими вправами володіє кожен із вас. Їх сотні. Я наведу вам приклади деяких активних  вправ, що використовую сама.   

 «Метод гамбургера» – за допомогою якого можна швидко й ефективно навчити учнів чітко і лаконічно висловлювати свою думку.

Учитель пояснює учням склад гамбургера: верхня частина – булка; середина – м’ясо, сир, салат; нижня – булка. За такою структурою повинні будуватись міркування та відповіді школярів:

–   вступ – одне речення, що пояснює головну ідею;

–   основна частина складається з фактів, доказів і аргументів, що підтверджують ідею;

–   висновок – одне підсумкове речення, що пов’язує між собою вступ і основну частину.або «Три речення»- сильні –весь параграф- три речення (економіка, суспільно-політичне життя, зовнішня політика)- приклад- Англія 50-60 рр XiX ст.

«Коротше–ще коротше» – метод навчає лаконічно висловлювати свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника.(орден єзуїтів) у зошиті.

«Асоціювання» – пишу на дошці- Реформація- асоціації метод спонукає учнів думати вільно і відкрито на певну тему. Він націлений на стимулювання мислення про взаємозалежність між окремими категоріями і може використовуватись на різних етапах уроку. Учитель на дошці або ватмані записує ключове слово чи фразу. Учні висловлюють слова або словосполучення, що асоціюються із запропонованим (вони можуть бути суттєвими або несуттєвими). Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами. Або вчитель пише ключове слово чи фразу а учні ілюструють свої асоціації до нього вивішують на дошку і шляхом колективного обговорення встановлюється зв’язок.

Активно використовується на уроказ робота в групах і парах.

Перевірка Д/з- або систематизація вивченого 3 учні.- Козацькі рухи 20-30 рр.17 ст.

Укр.землі в др.пол. 18 ст.

Культура укр.земель у кінці 18 –у п.п 19 ст.-для ЗНО-виділене ззадіі словом молодці!

Прийом «Концептуальна таблиця» корисний, коли передбачається порівняння трьох і більше аспектів або питань. Таблиця будується так: по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, по яких це порівняння відбувається.

Напиклад при вивченні в 9 класі  «Загальна характеристика революції 1848 – 1849 років в Європі» учні отримують завдання

Критерії для порівняння	Німеччина	Австрія	Угорщина	Італія
Причини революції
Основні події
Результати

 

Культура народів світу напр.18- у 19 ст.- робота з візуальними джерелами інформації.- 9 клас – папки

Метод “Торнадо” – оголошуємо тему, що виноситься на обговорення, й поділяємо клас на три групи. Перша група учнів має навести аргументи на захист певного твердження, інша група намагатиметься спростувати твердження. Завдання третьої групи полягає у формулюванні запитань з метою уточнення позиції кожної групи.

Наприклад при вивченні в 8 класі тами «Українські землі наприкінці XVII– у першій половині XVIII століття» задаємо питання: Постать Івана Мазепи позитивна чи негативна в історії України?

Метод  “Атака на вчителя” – після вивчення нового матеріалу оголошуємо учням, що зараз ми поміняємося місцями — учні будуть ставити питання, а вчитель відповідати на них. Висувається умова — вчитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру.

Метод “Атака на учня” – різновид наведеного вище методу. При використанні цього варіанта в ролі опитуваного опиняється один із учнів.

При вивченні історичних постатей пропоную скласти Сенкан дотримуючись таких правил-орієнтирів:

1. Перший рядок складається з одного слова (іменника) – назва поняття,терміна, теми.
2. У другому рядку представлено опис,  який складається  з двох слів(прикметників).
3. У третьому рядку визначені характерні  властивості. Він складається з трьох слів (дієслів).
4. У четвертому рядку формується фраза, яка складається з чотирьох сліві розкриває ставлення до теми.
5. П’ятий рядок складається з одного слова (синоніма до теми),  в якому відбита сутність предмета або сформульовано висновок.

Іноді сенкан доповнюється шостим рядком,  у якому записується антонім  до ключового слова..

Приклад сенкану на уроці всесвітньої історії

1. Тетчеризм.
2. Необхідний, виправданий.
3. Стимулює, підтримує, обмежує.
4. Британський варіант монетаризму та політики.
5. Курс.

Практичні роботи майже всі- робота в групах .підсумкові уроки-теж.

На перших батьківських зборах у 5 класі доцільно провести таку вправу анкету «Розкажи мені про батьків свого класу»

Віднайди і запиши по два чоловіка

Вміє пекти смачні пиріжки, тістечка	Любить кімнатні рослини	Вміє клеїти шпалери, фарбувати підлогу	Має трьох і більше дітей
Водить машину	Гарно співає	Вміє шити	Добре малює
Займається спортом	Добре володіє комп’ютером	Вміє фотографувати, знімати на камеру	Любить подорожувати
Має багато вільного часу	Любить тварин	Має вищу освіту	Любить  майструвати

А ще маю низку інтерактивних вправ із блогу вчителя історії Тетяни Рудої, які можна використати на уроках та позакласних заходах. Отже, використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.

Критеріями результативності є підвищення пізнавального інтересу школярів до предмета, підвищення якості знань учнів, розвиток комунікативних навичок, креативність мислення, комфортність навчання. Щоденна робота з реалізації життєвих компетентностей, необхідних учневі для життя у громадянському суспільстві спрямована  на формування учня, який має:

–         високий рівень загальнолюдської культури;

–         здатний мислити творчо, креативно, нетрадиційно;

–         може приймати рішення й нести відповідальність за нього, упевнений у собі;

–         уміє жити в суспільстві, співпрацювати в колективі;

–         здатний розв’язувати життєві проблеми;

–         усвідомлює необхідність учитися впродовж усього життя;

–         вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;

–         розвивати аналітичне мислення учнів;

–         формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності

–         сприяти розвитку культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;

–         формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

А ефективним буде той урок, на якому присутні глибокі теоретичні знання, ретельна підготовка, заздалегідь підготоване домашнє завдання, активна співпраця не лише вчителя та учнів, а колективна співпраця між учителем та учнями зокрема. Саме тому за розумним поєднанням новітніх освітніх технологій та традиційних підходів у педагогічній діяльності – майбутнє освіти в Україні. На завершення треба зауважити, що сьогодні нами керує взаємонавчання – учителя в учнів, учнів у вчителя. Адже рівень кваліфікованості педагога залежить від рівня освіченості його учнів. Результат і нашого і їхнього навчання зараз це – ЗНО. Тому я бажаю вам учнів, які б із вдячністю приймали всі ваші активні та інтерактивні починання та робили себе і нас людьми успішними.

 

 

 

Структура інтерактивного уроку

1. Мотивація.

Ціль цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі і виклика­ти інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бу­ти запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т. д. Займає не більше 5 % часу заняття.

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних
результатів.

Ціль – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тоб­то того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. (Приблизно 5 % часу).

 

 

 

3. Надання необхідної інформації.

Ціль – дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для еконо­мії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту можна подава­ти інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно – прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. (Приблизно 10 % часу заняття).

4. Інтерактивні вправи – центральна частина заняття.

Ціль – засвоєння і застосування знань, умінь, навичок відповідно до очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елементу така:

– Інструктування – вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання за­вдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам.

– Об’єднання в групи і/або розподіл ролей.

– Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання в співро­бітництві один з одним.

– Презентація результатів виконання вправи.

Інтерактивна частина заняття займає, як правило, близько 60 %’ його часу.

5. Підсумки оцінювання результатів уроку.
Ціль – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, ч

досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запи­тань: що нового дізналися, яких навичок навчилися, чи може це бути корисним у житті? Крім того, можна поставити запитання і щодо про­ведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалося, Що потрібно змінити в майбутньому? Важливо, щоб самі учні (учасни­ки) змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для підведен­ня результатів бажано лишати до 20 % часу уроку.

^Подумайте____________________________________________

Працюючи в парах, повторіть основні елементи структури інтерак­тивного уроку та поясніть, чому інтерактивний урок не включений у класифікацію уроків за основною дидактичною метою, яка розгля­далася у попередніх темах.

Спробуємо дослідити, як такі підходи можуть бути реалізовані на прикладі уроку історії в 7-му класі.

 

Перейдемо до розгляду уроку на тему: «Найдавніші землероби та скотарі на території України»²⁰⁷. План змісту уроку:

1. Поява землеробства й скотарства за неоліту.

2. Трипільська культура. Господарство, побут, духовне життя.

3. Скотарі Степу. Очікувані результати уроку Після цього уроку учні зможуть:

 

– розповідати про появу землеробства і скотарства;

– показувати на карті територію розселення трипільців;

– описувати господарство, побут і духовне життя трипільців;

– характеризувати спосіб життя скотарських племен;

– висловлювати власне ставлення до значення появи землеробства і скотарства у житті людства.

Почніть урок з мотивації пізнавальної діяльності учнів. Нагадайте їм, наприклад, про казку американського письменника Р. Кіплінга «Кішка, яка гуляла сама по собі», де стверджується, що першою свій­ською твариною була кішка. Запропонуйте учням за методом уявного мікрофона відповісти: чи погоджуються вони з такою думкою? Чому?

Вислухайте 2-3 відповіді учнів, не коментуйте.

Потім задайте додаткові запитання:

– Чим свійська рослина відрізняється від дикої?

– А свійська тварина?

– Як ви думаєте, як з’явились перші свійські тварини?

– Чи знаєте ви з історії стародавнього світу, коли (в який період
історії людства) це відбулося?

За 2-3 хвилини вислухавши відповіді учнів, спитайте їх, чому, на їхню думку, буде присвячений цей урок. Потім оголосіть тему уроку: «Найдавніші землероби та скотарі на території України». Обов’язко­во запишіть її на дошці, так само як і очікувані результати уроку.

Прочитайте з учнями формулювання результатів і наголосіть, що наприкінці уроку ви перевірите, чи досягнуто цих результатів.

Надання нової інформації.

Запишіть на дошці слово «неоліт» і запропонуйте учням пояснити його значення, підкресліть, що новий кам’яний вік (УІ-ІУ тис. до н. є.) був відзначений великими змінами у житті людства, насамперед тим, що людство опанувало нові заняття і новий спосіб життя. Необхідний матеріал для цього є у будь-якому посібнику, наприклад: І.А. Коляда, К.І. Крилач, С.П. Юренко «Історія України» (підручник для 6-7 кл. -К., 1998. – С. 20-37) або В. Власов «Історія України» (підруч. для 7 кл. / За ред. Ю.А. Мицика. – К., 2004. – С. 16-27).

 

 

Запропонуйте учням попрацювати в парах за таким завданням. Завдання для парної роботи

Домовтеся зі своїм сусідом або сусідкою по парті, хто з вас буде № 1, а хто № 2.

Якщо ви № 1, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Нові прийоми обробки каменю» і «Кераміка», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.

Якщо ви № 2, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Прядіння і ткацтво» та «Скотарство і землеробство», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.

По закінченні індивідуальної роботи по черзі перекажіть один од­ному зміст своєї частини параграфа. Кожен переказ не повинен бути довшим за 2 хв. Той, хто слухає, має задати тому, хто розповідає, не менше ніж 1 запитання і вислухати відповідь.

Під час роботи учнів у парах стежте за тим, як відбувається процес взаємонавчання, нагадуйте учням про час і необхідність переходити від одного етапу роботи до іншого. Дуже важливо витримати часові межі: 1) індивідуальне читання учнями тексту: 3 хв; 2) переказ ма­теріалу партнером №1:2 хв; 3) запитання партнера № 2 до партнера № 1 і відповідь на нього – 1 хв; 4) переказ матеріалу партнером № 2: 2 хв; 5) запитання партнера № 1 до партнера № 2 і відповідь на нього. В цілому ця робота має завершитись за 9 хв.

Потім можна перейти до наступної частини змісту уроку, заува­живши, що «за даними археологів на території України за часів неоліту і наступної доби – енеоліту було чимало осередків землероб­ства і скотарства. Одна з культур, яка отримала назву “Трипільська”-за назвою села на Київщині, неподалік якого були вперше знайдені залишки діяльності давніх землеробів. Археологічні дані свідчать, що трипільці прийшли на територію України з Малої Азії і згодом опану­вали величезні простори».

Зверніться до карти і покажіть території, на яких розселились
трипільці, чітко називаючи кожну. Потім запропонуйте учням, дивля­
чись на велику карту (або карту у відповідному атласі), записати в
зошиті речення: «Племена трипільської культури жили на великих
просторах від … до … Це були регіони України……..

Через 1-2 хвилини перевірте і відкоригуйте записи. Зауважте та­кож, що «час існування і розквіту трипільської культури археологи визначають IV—III тис. до н. є.».

Об’єднайте учнів у трійки²⁰⁸ та розподіліть між ними завдання з опанування 3-х частин тексту: 1) заняття і господарювання трипільців;

 

2) житло і побут; 3) духовне життя. Запропонуйте їм протягом 2-3 хвилин прочитати відповідний текст.

По завершенні читання дайте кожній трійці аркуш паперу А4 і за­пропонуйте протягом 4-5 хвилин виконати таке завдання.